ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС”

Державна установа «Львівська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» – історія створення, досвід проведення фітосанітарної експертизи.

В грудні 1939 р. була створена міжобласна карантинна лабораторія по західних областях УРСР. Основне завдання, яке вона виконувала – це проведення обстежень та експертизи посівів картоплі на виявлення раку картоплі.

В червні 1941 р. діяльність лабораторії була перервана початком Великої вітчизняної війни. Після звільнення Львівської області від німецько-фашистської окупації лабораторія відновила свою діяльність в серпні 1944 р., під керівництвом Сажина Дмитра Панкратовича.

З цього часу по червень 1947 р. лабораторія входила в Державну інспекцію по насінницькому контролю і карантину сільськогосподарських рослин Народного комісаріату землеробства СРСР по Львівській області.

В липні 1947 р. на підставі наказу Міністерства сільського господарства СРСР була перейменована в Державну інспекцію з карантину сільськогосподарських рослин МСГ СРСР по Львівській області.

В березні 1968 р. вона була перейменована в Прикордонну державну інспекцію з карантину рослин МСГ СРСР по Львівській області.

Державна установа “Львівська обласна фітосанітарна лабораторія” створена у 2012 р. відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України і належала до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

В квітні 2025 р. лабораторія перейменована у Державну установу “Львівська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби” (ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС”).

На сьогоднішній день ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” підпорядкована Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та належить до сфери її управління.

До складу ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” входять:

• відділ відбору і реєстрації зразків та оформлення документіввідділ фітосанітарного аналізу
• відділ генетично-молекулярних досліджень
• відділ визначення посівних якостей насіння та якості зерна
• відділ бухгалтерського обліку та звітності
• відділ управління персоналом
• відділ технічного обслуговування та автотранспорту

Основними завданнями лабораторії є:

• надання висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) та протоколів випробувань відповідно до законодавства.
• виконання комплексу заходів, що спрямовані на охорону території України від занесення та інтродукції регульованих шкідливих організмів;
• визначення фітосанітарного стану об’єктів регулювання, що імпортуються, експортуються, реекспортуються, перевозяться в межах України або транзитом територією України;
• проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) об’єктів регулювання;
• вивчення видовогo складу, біології регульованих шкідливих організмів та розробка прогнозу їх поширення;
• участь у проведенні аналізу ризику шкодочинності та визначення карантинного значення виявлених організмів;
• організація та проведення навчання, стажування працівників, які безпосередньо виконують роботи із карантину та захисту рослин;
• надання фахових консультацій з питань карантину та захисту рослин;
• визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу, а також здійснення інших досліджень (випробувань) в межах повноважень;
• визначення біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки;
• визначення генетично-модифікованих організмів у рослинному матеріалі;
• проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) у разі виникнення спорів щодо висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) та проведення лабораторних досліджень (випробувань) відповідно до сфери акредитації;
• здійснення апробації засобів вимірювальної техніки та виробувального і допоміжного лабораторного обладнання, тест-систем, тощо для здійснення експертизи, лабораторних досліджень якості насіння та садивного матеріалу, зернової продукції, а також інших досліджень, та надання рекомендацій щодо їх впровадження в роботу та придбання;
• участь у міжлабораторних міжнародних та національних раундах професійного рівня та перевірки кваліфікації, проведених компетентним координатором (провайдером програм перевірки кваліфікації), акредитованим відповідно до вимог ISO/IEC 17043 або інших стандартів, якими його замінено, або участь в інших порівняльних лабораторних дослідженнях (випробуваннях), проведених відповідно до вимог ISO/IEC 17043 або інших стандартів, якими його замінено;

У відділі фітосанітарного аналізу є фахівці-ентомологи, які визначають кліщів та комах, мікологи – грибкові захворювання, бактеріологи, вірусологи, фітогельмінтологи та гербологи, які визначають, як насіння, так і рослини бур’янів. Фахівці лабораторії високої кваліфікації, є фахівці з багаторічним досвідом роботи і молоді спеціалісти.

На сьогоднішній день фахівцям доводиться аналізувати різноманітні об’єкти регулювання, серед яких: овочі, фрукти, зерно, насіння, деревина, вироби з деревини, грунт, торф тощо. Тому при проведенні експертиз використовуються наступні методи: візуальний, мікроскопічний, просіювання, центрифугування, Бермана, біологічний, флотації, насичених розчинів, забарвлення пробочок, проварювання, відмивання ґрунту, поряд з традиційними методами, використовують найсучасніші методи: серологічний, метод імуноферментного аналізу, метод імунофлуоресценції, метод полімеразно-ланцюгової реакції, використання експрес-методу – імунострипів.

Із вступом України в СОТ підвищились вимоги до рослинної продукції, яка імпортується чи експортується з України. Тому особлива увага приділяється впровадженню в роботу сучасних ефективних методів експертизи.

Одним з таких методів, який ми застосовуємо в своїй роботі, є метод імунофлуоресценції (ІФ).

Використання імунофлуоресцентного методу слід застосовувати в комплексі з іншими методами (ПЛР, ІФА), що дає можливість отримати повну інформацію про наявність інфекції.

Фахівці лабораторії широко в практиці застосовують метод імуноферментного аналізу, який є досить ефективним особливо при визначенні вірусологічних захворювань. Завдяки цьому методу виявили вірусне захворювання ризоманію буряків.

Вперше ризоманію виявили на території області у 2004 р. До 2006 р. коренеплоди буряків направляли на експертизу в Інститут цукрових буряків НАНУ м.Київ. Тепер цю експертизу проводимо самі. Ще одним вірусним захворюванням, поширеним на теренах області, є шарка слив, яку також підтверджуємо методом ІФА.

Згідно Протоколів фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту зерна ячменю, сої та кукурудзи з України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки у нашу лабораторію надійшло і проаналізовано зразки рослин ячменю з Львівської, Житомирської областей. При проведенні фітосанітарної експертизи рослин ячменю методом ІФА вірус штрихуватості ячменю Barley stripe mosaic virus, який заборонено для ввезення до КНР не виявлено.

Методом ІФА було проаналізовано рослини сої з Львівської, Волинської, Рівненської та Житомирської областей. При проведенні фітосанітарної експертизи на рослинах сої було виявлено з інших шкідливих організмів для України, але заборонених для ввезення до КНР: вперше в Україні було виявлено вірусне захворювання неповірус кільцевої плямистості тютюну, вірус мозаїки люцерни виявлено у Рівненській області, Ditylenchus dipsaci Filipjev – стеблеву нематоду виявлено у Львівській області.

Фахівцями ДУ «Львівська ФВЛ ДПСС» для ідентифікації шкідливих організмів застосовується метод полімеразноланцюгової реакції.

Для використання ПЛР методу створена ПЛР-лабораторія.

Методом ПЛР вперше виявили бактеріальний опік плодових у 2010 р. Крім зразків з Львівської області фахівці лабораторії проводили експертизу зразків з Рівненської, Закарпатської, Вінницької областей. Підтвердили це захворювання фахівці ЦНДКЛ.

Використання методу — імунострипів дозволило проводити аналіз протягом не більше 15 хвилин, а нижня границя візуального виявлення вірусів в неосвітленому екстракті рослин порівнюється з чутливістю твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА). На один вимір потрібно 0,1–0,2 мл розчину, що тестується та відповідає екстракту з одного листка.

За роки існування лабораторії її працівниками були ідентифіковані види шкідників, хвороби рослин та бур’янів, відсутніх на території України.

За 2024 рік ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” від імпортних та вітчизняних об’єктів регулювання проаналізовано 21906 зразків, проведено 55228 аналізів та 5760 експертиз.

Від імпортних об’єктів регулювання проаналізовано 1829 зразків, проведено 7340 аналізів та 1162 експертизи.

Від вітчизняних об’єктів регулювання проаналізовано 20077 зразків, проведено 47888 аналізів та 4598 експертиз.

Йдучи в ногу з часом, фахівці ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” ставлять перед собою нові завдання, впроваджують в роботу сучасні методи, регулярно підвищують свій фаховий рівень на стажуваннях та курсах підвищення кваліфікації. Також, на базі Навчально-наукового інституту заочної та післядипломної освіти Північного кампусу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького підвищують кваліфікацію фахівці, а також керівники фітосанітарних лабораторій. Навчання проводяться, як на базі університету, так і на базі ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС”. Фахівці лабораторії на практичних заняттях обмінюються своїм досвідом та здобутками з фахівцями лабораторій всієї України.

Слухачі знайомляться із:

• структурою та організацією роботи ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС”;
• обладнанням лабораторії та робочих місць спеціалістів;
• порядком реєстрації зразків, що надходять від імпортних та вітчизняних об’єктів регулювання;
• порядком заповнення протоколів та висновків фітосанітарної експертизи в інформаційній автоматизованій системі “LIMS”;
• морфолого-біологічними особливостями організмів;
• веденням картотеки по РШО;
• зберіганням зразків – документів;
• з колекційним матеріалом;
• з сучасними методами діагностики РШО;
• принципами роботи по діагностиці організмів методами ІФА, ІФ, ПЛР;
• надаються інформаційні матеріали (флаєри, буклети та інше).

Фахівці ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” тісно співпрацюють з науковцями вищих навчальних закладів Львівської області, а саме: Північним кампусом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Національним університетом “Львівська політехніка”, Національним лісотехнічним університетом України, Львівським інститутом економіки та туризму. Крім того, співпрацюють з фахівцями Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, а також з фахівцями природничого музею та Львівлісозахисту.

З 2016 року розпочалась активна робота по підготовці до акредитації згідно міжнародного стандарту ISO 17025. Впровадження ДСТУ ISO/IEC 17025 має великі позитивні переваги: підвищує рівень довіри до результатів, результати визнаються на міжнародному рівні, що зменшує витрати підприємців, забезпечує прозорість проведення випробувань – від прийому зразка до видачі висновків випробувань.

Також, з 2017 року ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” розширила сферу діяльності в частині перевірок якості насіння та садивного матеріалу. Фахівці відділу визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу здійснюють дослідження насіння на наступні показники: вологість, схожість, забрудненість шкідниками, бур’янами, хворобами.

Лабораторія акредитована Національним агентством з акредитації України (НААУ) відповідно до ДСТУ ISO/IEC 17025:2019 за напрямками діяльності:

• фітосанітарна експертиза – 6 видів експертиз (ентомологічна, мікологічна, бактеріологічна, вірусологічна, гербологічна, фітогельмінтологічна);
• визначення посівних якостей насіння та товарних якостей садивного матеріалу.

Основним завданням відділу генетично-молекулярних досліджень є дослідження продуктів рослинного походження на наявність штучно зміненого генетичного матеріалу (ГМО) методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі.

Слід зазначити, що ДУ “Львівська ФВЛ ДПСС” це установа, яка вже багато років відмінно виконує всі завдання, що ставляться перед нею щодо забезпечення якісного і своєчасного проведення фітосанітарної експертизи, організації та проведення тренінгів та стажувань з питань нових методів діагностики карантинних та інших шкідливих організмів рослин, виготовлення та реалізації біологічних засобів захисту рослин.

На майбутнє в лабораторії є багато планів удосконалення роботи, придбання тест-систем для виявлення нових видів шкідливих організмів рослин, а також розширення чинної сфери акредитації, а саме акредитація відділу аналізу біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур та продуктів їх переробки.

Фітосанітарним лабораторіям на сучасному етапі необхідно вирішувати проблеми, які не мали аналогів раніше. Але велике історичне минуле і традиції, які склалися в фітосанітарній службі, дозволяють висловити впевненість в успішному виконанні поставлених завдань. Сподіваємось на тісну співпрацю з сільгоспвиробниками та фахівцями переробних підприємств.